Дитячий психолог

Дитячий психолог

Анна Медведева – психолог, працюючий вихователь і різновіковій группі  3-7р, практикуючий системний психолог, засновник і організатор проекту ЕКО садок ЛІЛЕЯ, гармонійна жінка і мати трьох дітей.

Психолог — вихователь має можливість працювати безпосередньо в групі с дітьми, є можливість супроводжувати сім’ю майже до школи. Спостерігати позитивні зміни, просліджувати кризисні моменти, мати прямий контакт з батьками и відповідно миттєво реагувати .

Учасники проекту Еко Садк ЛІЛЕЯ мають можливість

  • Мати індивідуальні консультації
  • Консультації сім’ї
  • Групові психологічні тренінги, батьківські кола, семінари
  • забезпечити психологічний супровід дитини
  • вирішити питання через психологічну систему Сімейних розстановок

Обо мне:

Когда — то я связала свою жизнь с детьми. И это не про то, когда у меня появились свои дети, это немного другое. Работа с детьми, это когда в твоей жизни появляются другие дети, разные,  из разных семей, разных возрастов, в одной группе, ты уже знаешь что с ними делать. Четко расписан план дня, занятия, праздники, все со смыслом, с чувствами.

Только у детей свои планы, возможности и способности. Своя личная ситуация в семье, и их душевное состояние бывает далеко от игры, живописи , или хоровода.

Многие воспитатели, почти все, считают что воспитатель и психолог это две разные профессии, и что у воспитателя и так много работы,  что бы заниматься психологией, и загружать себя еще проблемами чужой семьи.

Я с этим не согласна, потому что мы работаем с людьми, а не с товарами. Если я воспитатель, то это всегда чуть-чуть про материнство. Я всегда мать, со всеми детьми, даже чужими. Каждый ребенок, это чей то ребенок, и кем бы я не работала, воспитателем, психологом, или просто проходила мимо соседней группы, я мама, которая никогда не выключается, потому, что без этого я не такой уж и воспитатель, и не такой уж психолог.

Воспитание, « в- ось-питание» — это  «питание » ребенка, жизненными силами, опытом, позицией в жизни, по отношению  к себе и окружающим, питание любовью, заботой, вниманием. В первые семь лет у ребенка формируется его позиция в мире, с которой он пойдет по жизни. Каждый ребенок, это человек из будущего, в котором будут жить мои дети. И как человеку, как матери, как женщине нам не должна быть безразлична судьба тех, кто сегодня пришел ко мне в группу.

И чем больше знаний, чем больше опыта, тем больше можно сделать. Да, работа воспитателя в этом смысле очень ограниченна, потому что в группе я могу работать только с ребенком, но проблемы тянутся из семьи, от мамы и папы, бабушки и дедушки, братьев и сестер. И я не вижу другого выхода, как работать комплексно, со всей семьей. Изучая не только вопросы педагогики, но и законы родовой системы, гармоничной семьи, психологию мужчины и женщины, психологические травмы и многое другое.

Так. Незаметно для себя  я и стала системным психологом. Таков мой выбор и мое отношение. Мы делаем все что можем, и еще чуть чуть, и мир станет немножечко лучше.

Колись, я зв’язала своє життя з дітьми. І це, не про те, коли у мене з’явилися свої діти, це трошки інше. Робота з дітьми, це коли у твоєму житті з’являються інші діти, різні, з різних сімей, різного віку, в одній групі, і ти вже знаєш що з ними робити. Чітко розписан план дня, заняття, свята, і все зі смислом і почуттями.

Але у дітей свій план і свої можливості. В кожного своя особиста ситуація в сім’ї, їх душевний стан може бути далеко від живопису,ігри або хоровода.

Багато вихователів (майже всі) вважають що робота вихователя і психолога , це дві окремі професії, і що у вихователів і так багато роботи, щоб брати на себе тягар проблем чужої сім’ї.

Але я з цим не згодна, тому що ми працюємо з людьми а не з товарами, наприклад з картоплею, або каструлями, переклав з місця на місце і годі. В роботі з людьми по іншому. Наприклад , я не можу не бути матір’ю. Я завжди мама, зі всіма, навіть з чужими, навіть на вокзалі або в магазині, якщо в тебе є діти , ті не можеш бездушно  дивитись на інших дітей, бо кожна дитина, це чиясь дитина. Ким би я не була, вихователем, психологом, або просто проходила мимо сусідньої групи, я завжди матір. І без цього який же я вихователь або психолог.

Виховання – це особий процес наповнення любов’ю, життєвими силами, увагою,досвідом, відношенням до життя, живого, людям і до себе. У перші сім років дитина формує свою позицію по відношенню до світу на все життя. Кожна дитина, це людина майбутнього, і серед цих людей будуть жити наші діти. І як людині, як вихователю, як матері  нам не має бути байдуже доля дітей, які сьогодні прийшли до мене у групу.

І чим більше досвіду, знання, і уміння у мене буде , тим більше можна зробити. Поки що можна, поки вони ще маленькі а батьки відкриті. Да, робота вихователя в цьому дуже обмежена, то му що в групі я можу працювати тільки з дитиною, а питання тягнуться ще з сім’ї, з відносин між батьками, їхніми батьками, братами та сестрами. І я не бачу іншого виходу, як працювати комплексно зі всією сім’єю. Вивчаючи не тільки питання педагогіки, але і закони родової системи, психології чоловіка і жінки, психологічні травми та інше.

Так , непомітно для себе я стала системним психологом. Робимо все що можемо, і ще трішечки більше, і світ стане кращім.